перегороджувати — ую, уєш, недок., перегороди/ти, роджу/, ро/диш, док., перех. 1) Ставлячи стіну, тин і т. ін., переділяти приміщення, простір на частини. 2) Влаштовувати, споруджувати перепону для припинення руху, пересування кого , чого небудь. || Бути, ставати… … Український тлумачний словник
перегороджувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
перетинати — а/ю, а/єш, недок., перетя/ти і перетну/ти, тну/, тне/ш, док., перех. 1) Розсікаючи, розділяти на частини. || безос. || перен. Позбавляти, припиняти життя; вбивати. 2) Рухатися, переміщатися упоперек чого небудь, у поперечному напрямку. ||… … Український тлумачний словник
перетинати — I = перетяти 1) (рухатися впоперек чогось), перетнути, пересікати, пересікти, перерізувати, перерізати, перерізати 2) (упоперек / навхрест пролягати по поверхні, поділяючи її), перетнути, пересікати, пересікти, перерізувати, перерізати,… … Словник синонімів української мови
барикадувати — у/ю, у/єш, недок., перех. Перегороджувати барикадами … Український тлумачний словник
їзити — їжу/, їзи/ш, недок., діал. Перегороджувати річку для ловлі риби … Український тлумачний словник
перегороджуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. ч. до перегороджувати … Український тлумачний словник
перегороджування — я, с. Дія за знач. перегороджувати … Український тлумачний словник
перегороджуватися — уюся, уєшся, недок., перегороди/тися, роджу/ся, ро/дишся, док. 1) Ставлячи стіну, тин і т. ін., відділяти себе від кого , чого небудь. 2) тільки недок. Пас. до перегороджувати … Український тлумачний словник
перегородити — див. перегороджувати … Український тлумачний словник
